В червні луки зацвіли квітками,
Червоніють маками поля.
Росами умитими ногами
Я крокую, рідна тут земля!
В світі найбагатша, бо родюча,
Проросло в ній кожне зеренце,
Білим цвітом, духм'яне й пахуче,
Всіх вітає ніжне деревце!
Їдуть з-за кордону односельці
Повернулись в червні всі сюди,
Кожен відчиняє ширше дверці,
Завітай, повз двір наш не пройди!
Ми сільські і всі ми звідси родом,
В нас багато спільного! На жаль,
Заробляєм кошти за кордоном
І від цього смуток та печаль...
Тут до річки, так мені знайома,
Поміж трав стежина пролягла.
Іди геть, щоденна моя втома,
Бо блакитна вабить глибина!
Відчуваю справжню насолоду,
Вода ллється, тіло аж тремтить,
І, пірнувши з головою в воду,
Як колись, ловлю щасливу мить!
Нам для щастя більшого й не треба,
Лише б жити на своїй землі!
Річка, сонце та безхмарне небо,
Та щоб повертались журавлі...
05.06.2021
Червень
© Copyright: Валентина Буковело, 2021
Свидетельство о публикации №121060505112
Свидетельство о публикации №121060505112
Рецензии