Книжний дар

  Книжний дар
 (мала, виявляється, дар: на кого подивилась...)

  Поема

               Єфросинії Полоцькій
               з любов’ю — неймовірною
               вдячністю присвячується


1

Дати ще дівчинці
з княжого роду
вічну
бурунячу з Царства
Небесного — воду!..


Господи! я і стовпи
не гикаєм
я із стовпами —
                до Тебе
тікаєм
тікаєм
тікаєм
весь цей світ
відкидаючи — з ходу!!!
Бо це на мене
подивилась
з стовпа
у обличчі веселім
                і в славі —
та
          що знала —
хто буде ув
                справі —
бо на неї цей дар —
дар від Бога упав!!
Дар цей книжний упав!..


Предиславо, лебідко, княжно,
серце добре! ти з ікони* —
      і я — аж
      розтав!!!
Єфросиніє, серце, кохана Небес,
ти у Бозі свята!..


2


Ті що втекли
ті світ
цей зігрівають


Ті які ловляться
ще в філософії
впадають


Ми розціловуєм!
ми розціловуємо
        квіти!
Завдаток благості Твоєї
це є початок
        літа


мої слова
це в Єфросинії
ще піднімають над
        цим світом
й чиїсь слова —
ще підіймають
над цим світом
початок благості Твоєї
           це
є початок літа


3


а є слова
це як моря
і крізь моря всіх
протягають
а — чи від моря
           відривають?


ті що втекли
ті у любові
бо ті любов’ю
світ весь зігрівають


мої слова
у Єфросинії —
це в Радості!
аж в Світлі!!
        ми
виціловуємо квіти
бо плоди радості
всіх достигають!..


Чи я хоч
світ цей памятаю? —
    Любов так втягує до
    свого Краю!!


05.06.2021,
свято Ігумені Єфросинії (Радості) Полоцької
* - в Дальніх печерах Лаври, в молодості моїй