Просто так
Не вагОмо. ЗлАгоди не вАрто.
У такій не вИваженій грі
Ні корИсті розуму, ні гАрту.
Убиває похіть — все живЕ.
Попелить і іншу, поруч, душу.
Перед Богом в дзеркало криве,
Відтепер, і я дивитись мушу.
У такій, не вИваженій грі,
З пів-життя, я маю биту карту:
Чистоту душі — на сухарі.
Просто так. Із пОхіті. Із жАрту!
….........
1969 р.
Свидетельство о публикации №121060502744