Шепотіло літо алою зорею:
- А життя прекрасне - швидше озирнись!
Навіть якщо дощик з вітром над землею,
Не сумуй, не треба. Просто посміхнись.
Дощові краплинки, нібито сльозинки
Неба, що ридає, землю напоять.
Стихне скоро дощик, висохнуть травинки.
За нектаром-медом бджоли полетять.
Сонечко крізь хмари промінцем проб'ється,
Обдарує землю світлом та теплом.
Людям і природі щедро посміхнеться,
Та засяє в небі райдужним містком.
Шелестіло листя і вело розмову,
Що прийшло вже літо з вітерцем легким.
ПтАхи* на деревах щебетали знову
Про яскраві влітку барви та квітки.
* ПтАхИ - подвійний наголос
04.06.2021
Вже настало л1то
© Copyright: Сафронова Елена, 2021
Свидетельство о публикации №121060408036
Свидетельство о публикации №121060408036
Рецензии