Свет мой моя доля

Свет мой – моя доля…

Васильки вы васильки,
Дальняя дорога,
Кони птицы и сверчки,
Всё ведёт до Бога…

Спотыкаясь да на пнях,
В кровь, сбивая ноги –
То преграды то стерня,
В мир идём с порога.

Васильки вы васильки,
Ждут подвох и омут.
Через смуту перекинь
Сердца свет-истому.

Как во поле широко,
Небо во все очи
И не чувствуешь оков,
И не в тягость ночи.

Васильки вы васильки,
Для души знать песня.
К берегам святой реки
Дума моя вейся.

Днепр, что думаешь о том?
Заплелись дороги…
Жизнь, что цирк у шапито,–
Снятся ли пороги?

Конь мой верный вороной
Васильковым полем
Мчи по Хортице родной.
Свет мой – моя доля…

04.08.2013г. - 03.06.2021г.

Світло – моя доля…

У волошках диво-сни,
Дальня є дорога,
Коні, птиці й цвіркуни,
Все веде до Бога…

Спотикаючись на пнях,
В кров вже збивши ноги –
Перепони чи стерня,
В світ йдемо з порога.

О волошки, де полинь,
Заросла дорога –   
Через смуту перекинь
Серця світ-знемогу... 

Ось широке полечко –
Небо у всі очі,
То й не чуєш горечка,
Не в тягар ці ночі.

Ці волошки ще з віків –
Для душі є пісня,
Береги святі ріки,
Дума моя війся.

Дніпре, думаєш про що?
Заплелись дороги…
Не життя – цирк в шапіто,–
Сняться чи пороги?

Кінь мій вірний Вороний
Волошковим полем
Мчи по Хортиці моїй.
Світло – моя доля…

04.08.2013 р. - 03.06.2021р.
Авторський переклад з рос.