СергО, дружище мій! -
Ні цУгу, ні коліс …
В натУзі ваговій,
Що зміг ти – перевіз.
Не кОлія — шматкИ
На штИбі, з А до Б-е.
Можливо, на рокИ,
Поставлено тебе.
Спливає рік — по дню.
Так, ще рокІв з пів-ста,
Не матиме вогню –
УтрОбина пуста.
Натугу клопіткУ
Ти видюжив і що ж,
ПрипрІг тепловикУ
Ще і електровоз.
Не просто дія – ціль,
А пОтім, я боюсь,
Твою відчути біль,
За хОлодність чиюсь.
На очі попадеш
Якомусь дураку.
Авжеж, кажу, авжеж:
Помреш на смітнику.
Серго
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121060203097
Свидетельство о публикации №121060203097
Рецензии