Лина Костенко. Немного в драме человека действ...

                * * *
Немного в драме человека действ:
есть детство, юность, молодость и старость.
Хоть плачь, хоть радуйся. Неси свой крест.
Иное всё, что, в общем-то, осталось.

Наступит время - всё пойдёт в архив.
Судьбы обломки вынесет на сушу.
Жизнь - искупление грехов чужих,
Жизнь - это очищение от них,
что, как репей, когтями впились в душу.

Кричи, моли - эпоха та глуха.
К отцовским сын-поэт припал штиблетам.
Подсказывает злой суфлёр: ха-ха!
Но я не Мефистофель - не до смеха.

Перевод с украинского Владислава Бусова

                * * *
У  драмі  людській  небагато  дій:
дитинство,  юність,  молодість  і  старість.
Роби  що  хоч,  ридай  або  радій.
Неси  свій  хрест.  Все  інше  -  позосталість.

Настане  час  -  і  піде  все  в  архів.
Уламки  долі  винесе  на  сушу.
Життя  -  спокута  не  своїх  гріхів.
Життя  -  це  оббирання  з  реп'яхів,
що  пазурами  уп'ялися  в  душу.

Кричи,  благай  -  епоха  та  глуха.
Поет  припав  до  папиних  пантофель.
Страшний  суфлер  підказує:  ха-ха!
Мені  не  смішно.  Я  ж  не  Мефістофель.

                Лина Костенко