Echidna

we return shining with wail of oasis
blood on sheaths, and the tan so eastern
but the city's closed like a lepers' island
or a cage holding echidna

while we were away, while in desert we were
pierced by sounds of triumph's trumpets
on all pillars and wells, like salt on kerchief
brand came through: Echidna's likeness

Echidna, echidna!

we have lost ourselves in Hagar's journey
and we cannot see who's the winner
it would enough to just knock on our native doors
and the Motherland's like echidna
our ladies have withered in towers and cages
late caress is so tame and frigid
in the winter veins pales loud full ages
and in eyes now dance echidnas

she is laying centuries just like eggs
at the markets where brass music plays
where they live and fear, where there's stages of death
and the crowds hiss like echidnas

what can i do? over me hangs a rusty trumpet
roughly half the world i've been to
i can walk barefoot after your casket
my fair lady, my dear old Homeland

Echidna, echidna!


Плач Єремії Слова: Юрій Андрухович--Єхидна

Повертаємся, всіявши зойком оази;
кров на піхвах, засмага східна.
Та зачинене місто, мов острів прокази,
або клітка, в якій єхидна.
Поки нас не було, поки нас у пустині
прошивала сурма побідна,
на стовпах і криницях, мов сіль на хустині,
проступило тавро: єхидна.

Єхидна, єхидна!

Ми згубили себе в агарянськім поході.
Перемога цілком не видна.
І до рідних дверей нам достукатись годі,
і вітчизна немов єхидна.
Рідні панни зів’яли по вежах і клітях,
пізня ласка така фригідна.
В зимних венах померло дзвінке повноліття,
а в очах ожила єхидна.

Єхидна, єхидна!

Це вона відкладає століття, мов яйця,
по торгах, де музика мідна,
де помости смертей, де живуть і бояться,
а юрба сичить, мов єхидна.

Єхидна, єхидна!

Що я можу? Хрипуча сурма наді мною.
Я півсвіту пройшов приблизно.
Можу босим піти за твоєю труною,
рідна панно, стара Вітчизно. (2)