вану Лужину

     Івану Лужину

     Поема


               «Якщо ти Людина, то
               й роби все по-людському...»
                (Михайло Наєнко)


Поет — хто виповзає із
                народних пір;
Безсмертя
єс! —
стрижі стрімкучо ріжучі
                із нір!
а май цей — мається
Це Дух макне
            в оригінальність
як в строк!
                ллопотить
            той тремтить —
                що далі?


Який упир, який упир —
                Шекспір!!
Як він — ні, не жінкоподібний...
             й по мені не лазив
                той звір капітало-нір
сюр
сір!
се виповз чи не — андрогін
богоподібний
не — жінка крайньо
не крайньо — чоловік!
і перед смертю всім вдарятиме
               у ніс:
«А ліз? — куди старий заліз??»
поліз — хто вже
поліз
без мене, нерозумні, і обслужите свій
                вік!
Безсмертя
            так! —
стрижі стрімкучі й ріжучі —
                із нір!
Поет — хто виповза
із старих вір
як з нір! та й — з року пір...
а май — хай мається

І чи не з вір —
до Духа хто ледаще (?)
в невігластво (!) макнутись —
                немов в ковід
і сумеркові в повість
ідіть рядами (!)
й скільки я раз казав —
              не зв’язуйся
                з рабами!
Невігластво — про що
усі промови!
повзуть у нори
невігластво —
і гори рушаться в моря довільно
тому і вольниця в Христі
веселий — Дух
              й хто
духом молодий весільний!
а Трійця рухає — із нір
повільно
і майська волоть друзів! —
в Христі!! вільні...

29, 30.05.2021,
Київ