Мiй дрейф. Маргарита Метелецкая

Вдоль захудалого дрейфую побережья
До островов панических суждений
Под парусом навязчивых сомнений.
Услышать зов Любви таю надежду…

И что ни день – фатальна безысходность,
Сковали естество Тантала муки.
К тебе, мой Бог, протягиваю руки,
Коснуться риз Твоих мечта бесплодна…

Сную в тоске меж утвари домашней,
Варю бодрящий кофе для утехи.
За всё, что ни возьмись, одни помехи,
И солнечных лучей целебность зряшна,

Не исцеляют. За любовь расплата -               
В цветенье мая холодом объята.


Оригинал
      
"Это не сон, это не сон -
Это вся правда моя,
Это истина.
Смерть побеждающий,
Вечный закон -
Это любовь моя.
Это любовь моя."
      Рабиндранат Тагор

Мій дрейф вздовж берегів злиденних кризи -
До островів осуджених, панічних -
У сумнівах прискіпливих та вічних,
Без сподівань - хоча б торкнутись ризи...

І день у день - фатальна необхідність...
Цькують єство страшні Тантала муки -
До Тебе простягаю мрійно руки
І відчуваю стомлену безплідність...

Сную сумна між хатнього начиння,
Заварюючи розважальну каву -
Ніщо й ніде не вабить, нецікаве...
І лікувальне сонячне проміння

Не зцілює безтямну, очмарілу,
В розмаю травня - зимну, постарілу...