Пiд незвичний спiв берестянки...
Під пронизливий погляд сонця,
Я забула всі ті обіцянки,
Що дала тому милому хлопцю.
І тепер, коли очі спраглі,
Коли риси набули порочнічть,
У цей найпалаючий травень
Він забуде мене остаточно.
І ховаючи згаслі очі,
Від холодного, лячного вітру,
Я забуду ті літні ночі,
Я забуду обійми липня...
01.05.21
Свидетельство о публикации №121052803165