Пiд незвичний спiв берестянки...

Під незвичний спів берестянки,
Під пронизливий погляд сонця,
Я забула всі ті обіцянки,
Що дала тому милому хлопцю.

І тепер, коли очі спраглі,
Коли риси набули порочнічть,
У цей найпалаючий травень
Він забуде мене остаточно.

І ховаючи згаслі очі,
Від холодного, лячного вітру,
Я забуду ті літні ночі,
Я забуду обійми липня...

01.05.21


Рецензии