Розлетілося пале листя,
Розлетілися геть білі гави.
Чом зірвалося сіре намисто,
Чому думки мої кульгаві?
Ми з тобою запалим свічку.
Але вогник її загубим.
Нам все рівно, що буде далі,
Нам все рівно, що скажуть люди.
Ти протягнеш до мене руки,
Та вони у безмежжі розтануть.
Я благаю, зникни з моїх думок,
Не нагадуй, ким ми не стали...
(Старусева Ярослава)
Розлетiлося пале листя...
© Copyright: Карина Устинова, 2021
Свидетельство о публикации №121052803146
Свидетельство о публикации №121052803146
Рецензии