Десь на світі жив білий Птах,
Молодий був, та повний сил.
Та один був у нього страх:
Залишитися без своїх крил.
І здавалося б: що ж не так?
Хай живе обережно, як слід.
Та ніколи він не літав,
Усе крила свої беріг.
Якось кажуть йому брати:
"Нуж бо летіти із нами!"
Птах злякався і каже: "Та ні.
Як летіти, то ви краще самі!"
Так і лишився Птах наш один,
Проводжаючи поглядом клин.
Та на землю найшли холода,
І коли зголодніла лиса,
З'їсти його захотіла,
І хотів він летіти - не міг,
Та вже крила свої не зберіг,
Бо не вміли літати крила.
Так і лишився Птах наш, діти,
Без життя, та без сенсу жити.
(Старусєва Ярослава)
Байка про крила
© Copyright: Карина Устинова, 2021
Свидетельство о публикации №121052708108
Свидетельство о публикации №121052708108
Рецензии