Ти забув, що я вмiю лiтати...

Ти забув , що я вмію літати,
Забув , що вмію говорити.
Забув, що можу думку мати,
Забув, що ми вже не діти.

Що ж ти знаєш про барвистий погляд,
Що знаєш про Країну див?
Що ж ти знаєш про мене крім того,
Що сам собі уявив.

Ніколи не навчився чаклувати,
Послабнуть мої ланцюги.
І знову я зможу літати!
І знову пішки підеш ти...

(Старусєва Ярослава)


Рецензии