Монолог Мавки из драмы-феерии Л. Украинки

 
"Лесная песня" (перевод)


О, не печалься за тело.
Жарким  огнём всполыхнуло оно,
Чистым, игривым, словно вино.
Вольными искрами в небо взлетело.
Пепел воздушный осядет в землицу,
Вербочка вместе с водою взрастится.
Грустный конец превратится в начало.
Разные люди вернутся ко мне.
Кто-то богатый, кто бедный вдвойне...
Много печали и радости миг
Мне отразит их волнительный лик.
Я возрожусь, чтоб душа зазвучала
Шелестом тихим веточки тонкой,
Голосом нежным дудочки звонкой,
Смутной росою к ногам припадая.
Людям весенние песни спою,
Что сочинял для меня ты в гаю,
Здесь - среди тропок  - мечты собирая.
Ну же, любимый, играй!  Умоляю.

*********************************************
 "Лісова пісня"
О, не журися за тіло.
Ясним вогнем засвітилось воно.
Чистим, палючим, як добре вино.
Вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий, пухкий попілець
Ляже, вернувшися, в рідну землицю,
Вкупі з водою там зростить вербицю.
Стане початком тоді мій кінець.
Будуть приходити люди,
Вбогі й багаті, веселі й сумні.
Радощі й тугу нестимуть мені.
Ім промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
Шелестом тихим вербовоі гілки,
Голосом ніжним тонкоі сопілки,
Смутними росами з вітів моіх.
Я проспіваю тоді ім усе,
Що колись ти для мене співав.
Ще як напровесні тут вигравав,
Мріі збираючи в гаі.
Грай же, коханий. Благаю.