пiна днiв
що не вертає свої води туди,
де русло її уже бачило,
де береги — рідні брати,
де шлях під зірками
і дивишся в море на дно униз,
шукаючи перли минулих світів,
квітів відцвівших шукаючи слід,
світ перед очі,
у вчорашнім ні слів, ні сліз,
берег вчорашній зовсім не твій,
в майбутнє дивися,
лишись в сьогоденні,
де хліб є насущний,
допоки він мій
17.44
23 травня 2021
Свидетельство о публикации №121052305758