Вишиванка

ВЗЯЛА БАБУСИНУ В КОМОРІ ВИШИВАНКУ,
ПРИМІРЯЛА:ЯКРАЗ ПРИЙШЛАСЬ ДО ТІЛА..
А ЗВЕРХУ РУШНИЧОК ПРИШИЛА ЗРАНКУ-
І ГЛАДІ МАМИНІЙ ВСМІХАЛАСЬ І РАДІЛА.
РОДИНИ НАШОЇ І ТКАЦТВО,І ШИТТЯ
ОДЕРЖАЛО ТЕПЕР НОВЕ ЖИТТЯ.

ЗГАДАЛИСЯ ДИТИНСТВА ДНІ ЧУДОВІ,
КОЛИ БАБУСЯ Й ДІД БУЛИ ЗДОРОВІ.
ДІД ПРЯВ,Я МОТОВИЛОМ ВИГРАВАЛА,
БАБУСЯ Ж ЩОСВІТАНКУ ТКАЛА Й ТКАЛА.
ПОСТІЛКИ ЛЮДЯМ ТКАЛА Й РУШНИКИ,
ЩЕ Й РЯДНА ГАПТУВАЛА ЗАЛЮБКИ..
А ТІТОНЬКА СТРОЧИЛА НА МАШИНЦІ
КРАСУНЕЧКАМ СЕЛА СВОЇ ГОСТИНЦІ.
МЕНІ Ж ВОНА НА КОЖНЕ СВЯТО
ТЕЖ ДАРУВАЛА ПЛАТТЯЧОК БАГАТО.
МАТУСЯ Ж РУШНИКИ ВСЕ ВИШИВАЛА
І КРАЩУ ДОЛЮ В БОЖЕНЬКИ БЛАГАЛА.
МИ Ж ІЗ СЕСТРОЮ ВИШИВАТЬ НЕ ВЧИЛИСЬ,
ЯК НАВІСНІ, ІЗ КНИГАМИ НОСИЛИСЬ.

ОТАК З"ЯВИЛАСЯ В СЕЛІ В ОБНОВІ-
ДАРИЛИ ЛЮДЯМ МИ ПІСНІ ЧУДОВІ.
ВКЛОНЯЮСЬ НИЗЬКО ГУРТУ Я "НАДІЯ",
БО З НИМИ ВТІЛИЛАСЬ З ЛЮБОВ"Ю МОЯ МРІЯ.

СОРОЧКА ВИШИТА ДОНИНІ ДУШУ ГРІЄ,
БАБУСЯ ОБНІМАЄ,ЯК УМІЄ...
І Я НАВЧИЛАСЬ ГАРНО ВИШИВАТИ,
ЩОБ ВИШИВАНКАМИ КРОВИНОК ОБГОРТАТИ.
МІЙ ПОЗИТИВ,ЕНЕРГІЯ,ТЕПЛО
ЇМ ПОДАРУЄ ЩАСТЯ І ДОБРО.
БО В КОЖЕН ХРЕСТИК ДУШУ Я ВКЛАДАЮ,
ВІД ЗЛА І БІД СТІБКАМИ ПРИКРИВАЮ. Меньше