Ось і настав той чвс, мої найкращі учні,
Коли не я вже буду урок у вас вести.
І крикну вже не я, від сердця, дуже гучно...
Бо вчила вас завжди в душі любов нести.
Повагу і Любов: до ненечки і татка,
До пращурів своїх, до Матінки землі.
В моєму серці ви, неначе, зоренятки,
Хоч і малі, та все ж... ви - теж учителі.
Бо вчилися разом взаєморозумінню,
І правду говорити, у очі дивлячись,
І толерантності ми вчились, і терпінню,
То ж хай наука ця з вас зробить силачів.
Хай сильним буде дух, життєвий щоб фундамент
Не вибили з під ніг незгоди у житті.
Любові силу ллє хай в серце ваша мама.
Хай сила ваша буде в душевній простоті.
Всміхнімося, у нас сьогодні справжнє свято.
Я відпускаю вас. В країну знань - летіть!.
Я відпускаю вас, маленькі ластів'ята.
Я дуже вас люблю, хай вам завжди щастить.
21.05.21
Калініна ЛІ
Летiть, ластенята
© Copyright: Лариса Калинина-Харламова, 2021
Свидетельство о публикации №121052108065
Свидетельство о публикации №121052108065
Рецензии