Отже, два роки президентства...

(Стосовно конференції президента)

Ач, як злітають брови догори,
А на  обличчі вирази  турботи.-
Ненатурально все те,- з мішури,-
Гарант стосовно "плідної" роботи
Розповідає: зроблено, мовляв,
Оте й оте...- Авжеж, а люд охляв,
 
Зневірився у владі,- й вкотре вже...
Деякий час, мовляв, ще  зачекати,
І потім - й фрікасе, і бланманже,
Й омари...- Що ж, вкраїнцям не звикати
Вислухувати казочки, й це так,
Довіри ж-бо немає й на п'ятак
 
Іржавий цій команді,- знов слова
Амбіціозні з вуст гаранта чути,
Хизується собою що,- дива...
Хтось винен, особистої ж покути
Не дочекалися, а хтось й жадав,
А хтось, мабуть, і в захваті ридав,-

Гарант, а не аби ж хто промовляв,
Й картинно ж як,- що ж, школа то "Кварталу",
І десь собі, он, жарти дозволяв,-
За що ж віддав Вкраїну на поталу,
Довів до зубожіння,- хіба ж ні?!-
І знову, он, піар той навесні:

Велике будівництво,- там прорив...
Донбас... З ковідом боремось нещадно...-
І матюком, мабуть, хтось смачно вкрив
Гаранта: ох, мовляв, то ж непорядно
Так безпардонно з фактами вчинять,-
Ач, бульбашками дійсність підмінять!

На жаль, у виступ вкрався негатив,-
У зміни ж люди вірять у майбутні,
Очікуваним блюдом пригостив
Народ свій, солоденькі де присутні
Інгредієнти: "Мрія", пафос, гра...-
Позаду все, й пройшло не "на ура"...

Цирульник Андрій