В ТУМАНАХ ЗАХОВАЮСЯ ВІД ЗРАД,
ВІД СЛІВ СОЛОДКИХ І ЧУЖИХ ПОРАД.
ВІД ОБІЦЯНОК ЛИПКИХ,ЩО ДАВАВ,
ХОЧ ХОЛОД У ОЧАХ НЕ РОЗТАВАВ.
НЕ ХОЧУ ОГЛЯДАТИСЬ НА ЖУРБУ,
РОЗБИТЕ СЕРЦЕ СКЛЕЮ,НЕ ЖБУРНУ.
І ГОРДО ТАК З ТУМАНУ ВИЙДУ ЗНОВ,
ГОТОВА ВЖЕ НА ВІРНІСТЬ І ЛЮБОВ.
В БУЗОК ПЕРСИДСЬКИЙ НОСИКОМ УТКНУСЬ.
МЕНЕ ПІДТРИМАЄШ,ЯК ЗАВЖДИ, ТИ,МАТУСЬ?
ЛЮБОВ МОЯ МЕНЕ І ОКРИЛЯ-
І КУПІДОН СМІЄТЬСЯ ЗВІДТІЛЯ!
ПОПЕРЕДУ МОЖЛИВИЙ НОВИЙ СТРЕС.
І РУКИ ЗДІЙМУТЬСЯ ДО ПРАВЕДНИХ НЕБЕС.
ЯКУ СТЕЖИНУ ДОЛЯ ПРОСТИЛЯ-
ТАКОЮ Й ПОБІЖУ З ЛЮБОВ"Ю Я.
Стежина дол
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121051900773
Свидетельство о публикации №121051900773
Рецензии