Людині глянути у вічі,
У нас, уникнути метА,
Бо і дивитися вже нічим:
Де очі - впала пустота;
Де, совість сутністю Людини,
Там тінь тваринного єствА;
Там розум Ідолом із глини:
Від хрЕщі-дЕння - до хреста.
У Дусі тілом животIєм,
Фізично спалююємо Дух...
І, не на Совість, на Надію
Вже налаштовано обУх!
Вiд хрещi - до хреста
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121051805484
Свидетельство о публикации №121051805484
Рецензии