Сходинки стежини
Христу з любов’ю присвячується
так як чайки
у засніженості
в зимовій теплій «бульці в повітрі»
мов по вірі
у одному проєктові віри
кинувши думи з їжею
так здіймаються —
аж красу в моїм серці
нарізають
й наріжуть
от в Якім вони серці!
от стрижі навесні
у строю одностройні
салютують мені — перед балконом
некорисливі
безборонні
незастосовні
і як не стрясеться
ні для похоронів ні для тронів
вчирк — й чистісінька Божая віра!
от в Якім вони серці!!
це я плачу
як давній пророк Єремія
що цей світ брудний вирище
грязний вал цей — в собі і собі
заподіє
а слова ці тремткі
ще досвітні та вже світанкові
ці слова що з любові і до любові
ці слова золоті
як слова на меті
у Любові Христовій
ці сходинки стежинки
що підхоплювали б у житті...
от в Якім вони серці!!
що й проллялись
ці сльози пекучі, святі
Як любити захочете все й всіх
і щоб вас любили —
де слова?
Там де Бог їх є —
в серці...
13.05.2021, зайшло на спомини пр. Єремії,
14.05.2021,
память пророка Єремії,
прообраза Ісуса Христа
Свидетельство о публикации №121051704848