Боротися з віршем? Та з вітром боротися – легше!
Від вітру сховатися можна. Від вірша – ніколи.
А з пам'яті – кличе класичнеє: «Верше, мій верше».
А в серці – одвічні страхи між «любов» та «неволя».
У віршів, що борються з нами, – безмежна могутність.
Вірш – винагорода для тих, хто здолає зневіру.
Лиш той переможе, хто знає, що вірш – Бога сутність.
Лиш той переможе, хто буде божественно щирим.
Боролась із віршем... О, як вона з віршем боролась!..
Боролася так, що й мені додалися сивинки...
Складала... Страждала... Носила у серці – із болем.
І вірш народила, немов народила дитинку...
А в чому із віршем тоді боротьба полягала?
Боротись із віршем – то, перше, боротись з собою.
Щоб в кожному слові життя і любов вирували.
І вірш народити – з любові, в любові, з любов'ю...
Боротися з вiршем? Та з вiтром боротися легше!
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121051407861
Свидетельство о публикации №121051407861
Рецензии
И опять не могу удержаться, чтоб не откликнуться.
Каждая строка - истина!.. Вы - тонкий психолог, и я думаю, - пророк.
Трогают душу... Спасибо большое!
Елена Транковская 16.05.2021 19:18 • Заявить о нарушении
Каждая строка - истина!.. Вы - тонкий психолог, и я думаю, - пророк.
Трогают душу... Спасибо большое!
Елена Транковская 16.05.2021 19:18 • Заявить о нарушении
Как хорошо, что Ваша душа не утрачивает способности открываться
Миклош Форма 18.05.2021 14:00 Заявить о нарушении
Миклош Форма 18.05.2021 14:00 Заявить о нарушении