Кiлька запитань про пристрасть

І все ж таки – пристрасть... Яка ж вона – «все ж таки пристрасть»?
Хто знає, де пристрасть живе? У очах? У душі?
Між хиттю і пристрастю – є хоч яка-небудь відстань?
А пристрасті допомагають – чи шкодять? – вірші?

А пристрасть – безумство? Чи вимір кохання найвищий?
І розум – присутній? Чи розум – і згадувать гріх?
І знову – про вірші... І «все ж таки» –  знову про вірші:
чом раптом у пристрасті згадка приходить про них?

Можливо, тому, що у віршах – є пристрасть поета?
Вдивляєшся в вірші – немов у кохане лице...
І іноді пристрасть стільки палає в чернетках,
що жодних обіймів я не поміняю на це...


Рецензии