Художественный перевод 113

Мы встретились не знаю для чего
И так же разойдемся мы случайно,
Не открывая сердца своего
И оставаясь друг для друга тайной.

Так иногда приснится странный сон,
Как будто невозможное случилось.
И на мгновение взволнован и смущён,
И думаешь: зачем мне это снилось!
Поликсена Соловьёва.

<1899>

Зустрілись ми. Але навіщо ?- Не знавець.
І розійшлися, мов би все це є  дрібниця.
Не відкриваючи ні душ, ані сердець.
Одне для одного- неначе таємниця.

Ось так подекуди примариться в ночі,
Що неможливе в сновидінні таки сталось.
І ми бентежні і схвильовані - мовчим...
Чому ж так легко нам в примареннях літалось ?
Олена Ющук


Рецензии