Билингвальное весеннее стихотворение

Попросила она:"Поцелуй-ка мне!"-
или он что-то понял неправильно,
ведь при звёздах и при луне
по-другому звучит даже что-то совсем
               банальное.

Я там было в конце или э,или ё,
были трусики влажными или сухими
те,что завтра найдёт он в кармане
                своём,
интересно не более нам,чем падежи
                в суахили.

Не искали они проблем,
не имели запретных тем
и не знали табу они.
Они были собою,они были одни.

Было платье на ней иль,вернее,брюки.
Не держал при себе он руки...
Нецелованных губ аромат,как жасмина
                букет
и девичье твёрдое "Нет!"

@@@@##@%^^#$;;;;;=;+=":$#@#%^&**))

"Поцілуй-но мені!"-попросила вона
чи йому це просто причулося,
бо була вже надворі весна,
бо було вже темно на вулиці.

Та чи е було в кінці чи і
і вологі трусики були чиї,
що знайде він завтра у своїй кишені
це проблема лиш для педантичних
                вчених.

А вони не шукали проблем
і для них не було заборонених тем,
і не знали табу вони,
і на ній не спідниця була,а штани.

Тож не лазив нікому ніхто під
                спідницю,
все пристойно було,як годиться:
були скинуті джинси тісні,
неціловані губи оголені...
Вона чітко й рішуче сказала:"Ні!"
і затиснула голову поміж ніг.