Вже нас не обіймеш ніколи
І слухавку більш не візьмеш,
Не вийдеш, матусенько, в поле,
Городом уже не пройдеш.
І сіять нічого не будеш,
Не стрінеш мене край воріт,
Ніколи мене не розбудиш –
Подалась у інший ти світ.
Хоч квітнуть без тебе скрізь квіти,
І сад вже без тебе зацвів –
Без тебе ми, мамцю, не діти,
Не тішать і співи птахів.
На стежці росу не збиваєш,
Онуки до тебе не йдуть.
І нас більше не виглядаєш,
Не чуєш, як бджоли гудуть.
Поради твоєї не чуєм,
Сумує без тебе квітник.
До тебе уже не прямуєм
Та й біль у серденько проник.
Так рано від нас ти майнула
Ще й місяць твій путь освітив.
Як птаха, ти крильми махнула
І браму Господь опустив.
08.05.2021 р.
Без тебе
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121050905613
Свидетельство о публикации №121050905613
Рецензии