Парафраз на вірш Н. Баклай
"Моє село"
Моє село навік в душі моє,
Моє село не лиш в моїй анкеті,
Хоча у кожного болить своє,
Не все життя в єдиному сонеті.
В моїм маловідомому селі,
Мене давно ніхто вже не чекає,
Мої онуки стали москалі,
А я вже йду кудись до небокраю.
Стежки, сади, тини, і спориші,
Хоча ви все такі ж як і раніше,
Але мої батьки, брати, товариші,
Вже десь небесні заповняють ніші.
Життя земне для багатьох пройшло,
Як мить одна, як квіт дерев весняних,
А я до них іду, іду в своє село,
Давно не молодий і сухорлявий.
Пройдусь отам де Кикова гора,
Де вулиця гула дітьми немов рікою,
Отут, отут пройшла моя пора,
Найкращих літ дорогою швидкою.
Парафраз
© Copyright: Павел Сало 2, 2021
Свидетельство о публикации №121050905532
Свидетельство о публикации №121050905532
Рецензии
Шановна Галина Володимирівна!
Я радий, що Ви відгукнулися на мій вірш і дали свою оцінку! Ваші слова для мене як св'ято!
Дай Вам Бог здоров'я і щастя!!!
Павел Сало 2 11.05.2021 19:58 • Заявить о нарушении
Я радий, що Ви відгукнулися на мій вірш і дали свою оцінку! Ваші слова для мене як св'ято!
Дай Вам Бог здоров'я і щастя!!!
Павел Сало 2 11.05.2021 19:58 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
