Ларисі моїй, Світлані моїй
і всім-всім-всім,
хто заслужив на слово «Мама»
Ти таких заслуговуєш слів,
на які не спромігся я досі.
Аж занадто короткую осінь
ми прожили удвох, аж до сліз...
Я люблю, хоч любов – у душі.
Лиш – в душі, та люблю я – так само...
Ти назавжди – дітей наших Мама,
що дарує дітей і – вірші...
Мама
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121050902643
Свидетельство о публикации №121050902643
Рецензии