Паруб йська п сня
Зник з обличчя багрянець
Блідо спав, та проснувся
Зниклий сон схаменувся
Так, нажаль, сон не вічний
Бо крихке потойбічне
Розірвав зранку зошит
Свій знайшов хрест на площі
А знайшов - тай хвалився
Що без кулі убився
Березень, зупинися
Вереснем обернися
Був як всі, грав у полі
Навіть мав свого поні
Кулаками махався
В дівчину закохався
Та відкрилися очі
На цей світ неохоче
Збочінці всі навколо
Бог - це звір, всюди голод
В шлях пішов, всіх залишив
Як умога жил лише
Всі знущались в дорозі
Був на смерті порозі
Але дуже втомився
Якось чогось напився
І усунув летаргічно
Все скінчилось трагічно
І лише рідна мати
Ходить к ньому до хати
Хай дроти обірвуться
Най воли наревуться
Не буди його марно
Не вчиняй з ним негарно
Не підходь дуже близько
То душа українська
Свидетельство о публикации №121050807644