ЖНИВА СВІДОМОСТІ
Хай кволішаю я, мов блискавка поволі,
Та в мушлі все ж здорових дум зросло.
Хіба? Кишаться там, уярмлені в неволі,
Вони завзято, звивши світ в кубло.
Війна свідомостей і мрій на чатах долі,
Безжалля хтінь і дій – потворне ремесло.
Тремтіння в божевіллі серця у долоні –
Як часу стукіт в дзвін і мозку чересло.
Тягар життя – пусте в осяянні Любові
Й темні часи – лиш сутінки – не зло…
Ніч розуму – біда, душі стогін у болі,
Прокляття забуття і джерела жерло.
Довічність – у бездонні знань та волі.
Ґлузд полонить зерном, що не зійшло,
І засіває знов та й тішиться в роздоллі
Розіп’ятих надій й босоніж зве на скло.
Павло Гай-Нижник
7 травня 2021 р.
Жнива свiдомостi
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2021
Свидетельство о публикации №121050804737
Свидетельство о публикации №121050804737
Рецензии
