Ми цiлувались пiд дощем
немов затяті молодята...
Ти втислася в моє плече,
не в силах більше цілуватись.
Так хороше, коли удвох,
і тільки – дощ, ще трішки – вітер...
Ніхто не бачить нас, лиш Бог
на мить нам блискавкою світить,
щоб все здалось щасливим сном,
все – крім того, що ми – кохаєм...
А те, що дощ був – за вікном,
то значення для нас не має...
Свидетельство о публикации №121050600577