Ранок, ще дихав смертю,
Вії прикрила імла,
Хмари були відверті,
Сонце затислось від зла.
Ангел відсунув брилу,
Грім, ніби прогримів,
Він бо відкрив могилу
Порох піднявся й осів.
Нащо шукаєте з мертвими,
Бога, та ж він восрес!
Ті, що могли бути жертвами,
Вже поновіте честь,
Ті що не мають стійкості,
Стомлені від війни,
Болей тілесної вітхості
Час посміхнутись весні.
Ранок, ще дихав смертю
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2021
Свидетельство о публикации №121050502528
Свидетельство о публикации №121050502528
Рецензии