А все, що вони бачать, що говорять,
То ж лиш є обраний для серця такий світ.
Зі мною завжди найрідніше поряд...
Уже і написала заповіт,
Що не бажаю орденів і слави,
Не обираю челядь і чужих...
І не несу себе я величаво...
А обираю рідний тиші штрих,
Що мирно домальовує блаженство
У рідних стінах, у моїм садку...
Що душу щирістю простою пестить...
І в кожнім обранім вірша рядку
Моя надія і моя потреба...
Як гарно ж бо дожити до весни!
Поринути натхненням аж до неба,
Щоб загадати там щасливі сни...
...і хай, що бачать, то собі й говорять...
#enikaexpromt,04.05.21
Вони
© Copyright: Наталья Кордюк, 2021
Свидетельство о публикации №121050408672
Свидетельство о публикации №121050408672
Рецензии