Опiвнiчне
Години розкладаю на столі,
Обіцянок немає, ані жодних
Яскравостей на вицвілому тлі.
Чи стане рим на щирість, як на сповідь?
В туманності три крапки ліхтарів…
Передчуття шепоче і говорить,
І знов на циферблаті лиш нулі.
Опівніч, час пішов тепер на завтра,
Надумую комусь свої листи,
Придумаю і прочитаю мантру,
Щоб голосом до когось доплисти.
Той хтось в тенетах ночі і мережі,
Самітник у обіймах однини…
А я тоненьку ниточку мережу
В залітнені жагою давні сни.
04/2021
Свидетельство о публикации №121050408583