Мені тепер однакові дві мови,
Російська з українською творять,
Дорослі хай цікавляться та молодь,
Вірші за океани та моря.
Та в кожному куточку України,
Читають хай улюблені вірші!
Не можу я назвати їх своїми
Що з усіма зріднилися людьми.
Вірші приходять до мене нізвідки,
Вони – весняний вітер, літній дощ,
Таємних почуттів чудові свідки,
Є біль в душі, є сльози і любов.
Я чую та записую ці вірші,
Щоб розповісти про світ почуттів,
Щоб хтось ще від пробудженої віри
Здійснити мрію рапотом захотіл.
Вирши
© Copyright: Марина Любовь, 2021
Свидетельство о публикации №121050408462
Свидетельство о публикации №121050408462
Рецензии