П-д на рус. - А. Матвiйчук - Аборигени

Мой перевод на русский язык стихотворения
Анатолия Матвийчука "Аборигени" :

    Аборигены

Мы - папуасы.
Мы - аборигены.
Мы - автохтоны у родной земли.
Но только не спасли нас наши гены,
когда пришли чужие корабли.

И полубоги с ружьями и в латах
на нашу землю с кораблей сошли.
Не знали мы, что все они - солдаты,
а мы для них - враги и дикари!

Они совсем не проявляли силы,
приятно улыбались каждый раз,
и незаметно всех нас соблазнили,
и так жестоко обманули нас.

Мы отдали им золото, алмазы
и украшенья в дорогих камнях...
Наивные, как дети, папуасы -
что знали мы о новых временах!?

Пришли чумой, попрали всё, что свято,
разрушили привычной жизни ход.
За блеск стеклянных бус им без возврата
отдал свой мир обманутый народ.

Они сказали,
                что не будет наций,
что сварят всех
                в одном большом котле!
А дикарям же
                хватит резерваций
и бус стеклянных
                с водкой на столе...

Эмма Иванова
03.05.2021г.

================================

    Оригінал
 Анатолій Матвійчук

   АБОРИГЕНИ

Ми – папуаси.
Ми - аборигени.
Ми - автохтони рідної землі.
Та нас не врятували наші гени,
Коли прийшли чужинські кораблі.

З них вийшли ті  –
Зі зброєю і в латах.
Вони були немов напівбоги.
Хіба ми знали,
Що вони – солдати,
А ми – лиш дикуни і вороги.

Але ж вони не виявляли сили,
І дружньо посміхалися щораз,
І непомітно всіх нас спокусили,
І так безжально обдурили нас.

Ми віддали їм
Золоті прикраси,
Й каміння невимовної краси…
Наївні автохтони й папуаси –
Ну що ми знали про нові часи!

Прийшли чумою –
В кожне наше місто,
І зруйнували звичний плин життя.
Ми віддали їм за скляне намисто
Свій споконвічний світ –
Без вороття.

Вони сказали,
Що не буде націй,
Що зварять всіх у спільнім казані!
А нам, таким,
Достатньо резервацій
З отим – скляним намистом
На стіні.

https://www.facebook.com/amatviychuk
1 марта 2021г.