Погляд в дзеркал

Скажи ж мені ти, дивне срібне скло,
Що у житті моїм не так було?
Повідай мені, дзеркальце моє,
А скільки іще часу в мене є...

Беру тебе уважно знов до рук  -
Ти мій товариш, мій правдивий друг...
І мовчки  кожному ти відповідь даєш...
В тобі немає дна... І там, без меж,

Є Зазеркалля...Я у нім тону,
Пізнавши смислу тиху глибину...
Усе сьогодні, нині, наяву...
Отож, у відображенні живу...

Дивлюсь у рідне скельця, що без дна  -
Там цілий світ. Там я, любов, весна...

ЕНіКА, ранковий онлайн експромт,30.04, 21. Картина - Еміль Вернон


Рецензии