Мир, которого нет... Артур Грей Эсквайр

Свiт, якого нема
Артур Грей Эсквайр
http://stihi.ru/2019/12/12/614
                «Відходить Місяць
                Косим вітрилом
                Сагайдаки повні
                Ранкової роси…»
                (Федеріко Ґарсіа Лорка)

Світ, якого немає
Зобразив нам художник літер,
Що бачить слова кольоровими,
А життя вічною мандрівкою
Звивистою стежиною спогадів
З одного туману до іншого
Через один брід намулистий
До іншого мокряку волячого.
Отого світу немає –
Отого запашного, яскравого,
А ми все міркуємо,
Чи то був він насправді,
А чи його вигадали,
І тішимось своєю фантазією
Ми – сіровбрані філософи буднів,
Як тішуться очкасті метелики
Солодкою весняною квіткою.

Світ, про який ми мріємо,
Світ, що голкою в серце,
Світ, який помічає в дзеркалі дня,
Світ, якого нема.

-----------------------------

Мир, которого нет

                «Луна уходит
                Парусом в море
                Наполнить колчаны               
                Утренней росы ... »
                (Федерико Гарсиа Лорка)

Мир, которого нет
Изобразил нам художник букв,
Что видит слова цветными словно,
Ну, а жизнь вечным путешествием
Тропинкою извилистой  памяти
От тумана  и до туманности
Через один брод, весь илистый,
К  другому, где ветра постоянные.
А того мира нет  вовсе -
Да, того душистого и яркого,
И мы все считаем, что
Он был на самом деле,
Но мы придумали его
И  радуемся всё от фантазии той,
Мы – серенькие философы будней,
Так тешутся глазастые бабочки
Весенними цветочками сладкими.
Мир, что исчез , будто тень
В ночи рябиновой,
Исчез, как капля
Дождливого  дня осеннего,
Лепесток как замёрзший
Средь молчания зимнего белого.
Мир,  про какой мечтаем мы,
Мир,  иголкой что в сердце,
Мир, что отражается в зеркале дня,
Мир, которого нет.