Узваром в дпоять

      Узваром відпоять


      Поема


                Пресвятій Трійці
                з Пресвятою Богоматір’ю,
                відкривши рот, присвячується


О Вічність!
Збіг є.
Вічність жити —
Тебе любить,
Тебе любити!!
В високих горах
є і вищий дар
і відпадає нижчих чар
це гірній гірним —
октеарн


і чую
і розпізнаю
я люблю гори
громокиплячу вищу річ!


і те що нижчому говорить
хоч нижче і шурує піч —
                то відпадає
і клекотання і часів узвар —
о дар
це вищий є удар
о Вічність!


Вічність жити —
Тебе любить!
Тебе любити б!
все вік непевнеє говорить
я жив у горах!! —
бо чую ж все
це жив Тебе у горах
це ради Тебе


днями не вдома нині —
то не в горі...
а хвилі
ще над Тобою щось говорять? —
                недавно вийшов з місць
                що нижче
                рівня
                моря??


в любові жити —
це Тебе любити!
тільки — Тебе любити...
                дарма що обломилось
                мертвим море
                дарма що там назвали
                Мертвим море
тому така Твоя
                громокипляча річ!


І не сказать — моя
                грозокипляча річ
да, я буваю...
да,
Ти їм духовне —
вони ж плотськи сприймають... а ніч!..


буває в блискавці
нагай
є
й що така мова роздягає!!
а я від Тебе
не тікаю пріч
тоді у скелі блискавка —
вдаряє!!

26.04.2021,
Великий понеділок