Безцiнний спадок

Сама я взяла в спадок рідну мову,
І цим горджусь усе своє життя,
І завжди ж бо веду про це розмову,
Не викину його на сміття!

А спадок цей для мене дуже цінний,
Цінніший за коштовності усі,
Для мене він усе життя незмінний
І рідний він в усій своїй красі.

Щаслива я і саме ним багата,
Ділюся ним і свято бережу,
Без нього у житті не мала б свята
Й на все життя його я збережу.

Горджуся тим, що в спадку солов’їна,
Зрікання не було ані на мить,
А з ним живе у серці й Україна,
Й за них обох душа мене болить.

Тому лелію їх, як немовляток,
Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать.
Як їх нема – не милий і достаток,
Та й всіх прошу цей спадок шанувать.

18.04.2021 р.


Рецензии