Як зумієш бути серед поля
Там, де роси падають згори,
Значить усміхнулась мило доля
Літньої вечірньої пори.
Як зумієш долі ти скоритись,
І не будеш йти наперекір,
Може й сон про це тобі наснитись:
Ти щаслива в світлі серед зір.
Як зумієш дякувати долі
За усі уроки у житті
І зібрати зможеш силу волі,
То ніщо не стане на путі.
Як зумієш вистоять й не впасти,
А як впасти, то піднятись знов,
То намисто щастя зможеш спрясти,
Як би млин життєвий не молов.
Як зумієш йти назустріч вітру
Й не губитись у своїх думках –
Негаразди збереш у макітру
І зітреш їх в порошок і прах.
Як зумієш потонути в мріях
Й напуватись із джерел життя –
Зможеш все і в сильних буревіях,
Бо стежки в житті, як вишиття.
24.04.2021 р.
Як зумiэш, то зможеш
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121042506677
Свидетельство о публикации №121042506677
Рецензии