Осеннее наваждение...

Галина Максимова 6
В бузковий шовк одягнені хмаринки
Світились теплим сонячним промінням,
Пливли, як тіні квіток "сентябринки".
Дивлюсь на них з благоговінням!

Та ось вже подих тихий вітрокрилий
Зриває легко ніжність пелюстинок
І залишає слід уже напів-змарнілий,
Кидає в око  цвіт сухих очеретинок...

Не чути співу-щебету пернатих,
Гніздечка з часом сиротіли...опустіли,
Не цвірінчать з-під стріх на хатах,
Бо вже сутіння осені згустились...

Ще колискова лист плека осінній —
Доземно кожний тихо проводжала...
Колись впаде ранковий перший іній...
Чи я крізь сон не так щось змалювала?


© Copyright: Галина Максимова 6, 2021
Свидетельство о публикации №121042403938
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Галина Максимова 6
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Галина Максимова 6