Осень

Бузковий простір, нависаючи над містом,
Милує око і розраює серця,
На повні груди дихається чистим
Осіннім присмаком слабкого вітерця!

Приємні пахощі зіпрілих золотавок,
Що навбирали в себе сонце і тепло!
Піду на "Бублик" до осінніх "мавок" —
Вони гуляти вийшли за село!

Його і місто ми ПОЛОГИ називаєм,
Між ними стрічечкою Конка пролягла —
Навпіл собою гай наш розтинає,
Подекуди розпластує "реглан".

Місток над нею сплетений охайно
Умільцями- руками ковалів —
Світлини в соцмережах бачу файні —
Як добре — поклик серця не змілів!

Надію маю — будуть дні погожі
І ЖОВТЕНЬ ще засяє під блакить!
Бажаю ВАМ — хай щастя буде вхожим
В оселю вашу в кожний час і мить!


Рецензии