Ходить вечір, нюхає ялинки,
Розкриваєм, дивлячись, роти —
Розгорнув у небі всі хмаринки,
Завітав й до мене і...застиг...
Бо на столі, як вже давно ведется,
Дванадцять страв чекали в тісноті :
Янтарний холодець спокусливо трясеться,
Оздоблені салати в красоті!
А поряд них — зелені огірочки,
Розпахчене закопчене сальце,
Дивують кавунці та різносоли з бочки,
Ковбаска, що скрутилася в кільце!
Між стравами і пляшечки стирчали,
Окрім "казёнки" був і самогон!
Всі гості веселились-розгулялись
Никто не соблюдал свой лексикон!
Старий зіпхали рік не тихими словами,
Дісталось Крисі, хоч і білою була —
Не все сприймалось з радістю вухами —
Была ей дерзновенная хула...
А ось Бика з надією стрічали —
По повній випили, до крапельки-до дна!
Слова достойні всі формулювали!
...Как хочется, чтоб жизнь была краснА!
Ходить веч р, нюха ялинки...
© Copyright: Галина Максимова 6, 2021
Свидетельство о публикации №121042303159
Свидетельство о публикации №121042303159
Рецензии