Все, що стовпчиком, - вiрш?..
І щомиті тих стовпчиків – більше.
Прочитаєш – мовчиш:
дивно – стовпчиків більше, ніж віршів.
І оті читачі,
хто із віршами стопчики сплутав, –
хоч кричи - не кричи, –
вірять в стовпчики, мов у спокуту.
Стовпчик й вірш – не рідня.
Вірш! – не стовпчик! – у вічність полине.
Стовпчик – забавка дня.
А вічність – Тараси і Ліни.
Свидетельство о публикации №121042208823