Вибору нема
Зійдуться і дієзи і бекари
Й бемолі не залишать їх ніяк,
Здійматимусь думками аж за хмари,
Й щасливий уві сні побачу знак.
Скрипковий ключ до себе мило манить,
І лінії, мов струни, він з'єднав,
Репризі завжди бути не таланить,
Ще й аколади хтось до них додав.
Альтовий, теноровий і басовий -
Калачиками звилися ключі.
Від них аж настрій піднятий, чудовий,
Вони, мов птиці щастя, на плечі.
Дивлюсь на них, а думка про серденько,
Вони малі, та мають диво-міць.
Тримають нотний стан вони рівненько
Й не сунуться з призначених їм місць.
Весь біль музичні знаки позбирають
І вкажуть путь здоров'я і краси.
Творіння нові з серця виглядають,
Краплинами сріблястої роси.
Тому й серденько мусить працювати,
Бо вибору інакшого нема.
Його ще більше буду доглядати…
Про себе нагадало недарма.
22.04.2021 р.
Свидетельство о публикации №121042208013