УЖЕ ВЕСНА НЕ ЗА ГОРАМИ.
РОЗБІГАЮТЬСЯ СТРУМКИ.
ХОЧУ ,ВЕСНОНЬКО,НОГАМИ
ПРОТОПТАТЬ НОВІ СТЕЖКИ..
ПОТОПТАТИ ВСЮ КРАПИВУ-
НЕ БОЮСЬ ЇЇ НІЯК.
НУ А ПОТІМ ДО КАЛИНИ
СКУШТУВАТИ ГІРКИЙ СМАК.
ЗАЦВІТЕ ВОНА ЗІРКАМИ
НАРЕЧЕНА ,ХОЧ КУДИ!
ПОНЕСУ Я ЇЇ ГРОНА
ДО ТУМАНІВ І ВОДИ..
ТАК,ДИВИСЬ,ПРОБІГЛО ЛІТО,
ВЖЕ І ОСІНЬ ПОСПІВА.
ВСЕ СТРИБАЛА Б,ВИГЛЯДАЛА
ЗИМКИ СНІЖНОЇ ДИВА!
НАГУЛЯЛАСЬ?-ПИТА ЛІЖКО.
НАСТРИБАЛАСЬ ЧЕРЕЗ КРАЙ!
А ТЕПЕР- У РУКИ ГОЛКУ!
СИДИ!МОВЧКИ ВИШИВАЙ!
Тетяна Школяренко
Разом з природою жити
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121042106394
Свидетельство о публикации №121042106394
Рецензии