п снесп в великий, бо Вогонь Великий

     І піснеспів великий,
     бо Вогонь Великий

       Поема


                Отже, якщо ми відчуваємо
                в серцях наших холод, котрий
                від диявола, бо диявол холодний,
                то прикличмо Господа, і Він,
                прийшовши, зігріє наше серце
                досконалою любов’ю не тільки
                до Нього, але і до ближнього.
                Святий Серафим Великий
                (Саровський)


— Вогонь прийшов Я
кинути на землю,
і як Я хочу,
щоб він розгорівсь!

Не дивно — що внизу
          і що вгорі:
наш Бог — Вогонь,
в нас тайну робить,
розігріває в нас
серця й утроби,
у нас влаштовує Свою оселю.
Ми сидимо, чи ходимо в оселі —
над нами
зорі ходять угорі
у серці Бог
що тайною уздрів
як кинути
Вогонь на землю
художньо — як кинуть чемодан гуркавищ
                що загорівсь!
                що кричимо — що ми не творчі?
                що тут диявол лиця корчить?
                то він не творчий —
                тому й корчить!
                він навіть морди корчить?
                але ж — може і ви то заточились
на обочині??

А Бог  т е  творить,
але
т е  що хоче!!!


Що? кинуть вам цукерків?
а може —
діти ви не в Церкві?
Побіля Тебе не обличчя —
лики!


Боже! який на Небі Ти —
Великий!!
здолати йдеш смерть Лазаря —
та й вбить Свою!
і піснеспів, який росте обіч, —
                великий...
трохи чіпляється реп’ях
культур, що дикі...
як я люблю Тебе із Києва!!
який і теж ніби великий!

19.04.2021,
20.04.2021