Нестерпне бажання

ВЕСНОЮ ЩЕ ХОЧУ ПОБУТИ

Весною ще хочу побути,
Та в осінь роки вже пливуть,
За ними не хочу майнути,
На хвильку про них та й забуть.

Весною я квітнути хочу,
Бо в осінь ще встигну піти,
Весняную долю жіночу,
Примушую квітнуть, цвісти.

Весною я хочу буяти,
Купатись в кохання росі,
П’янкий аромат дарувати,
Побути в весняній красі.

Весною побути у танці,
Кружляти, здійматись, іти,
Побути ще встигну в багрянці –
Бажання весну зберегти.

Весною побуть в дивоцвіті,
Щоб пісня весняна лилась,
А далі – побути ще в літі.
Якби ж цяя мрія збулась…

Весною я хочу торкнутись
До кожної ноти й струни,
Хотіла б назад озирнутись,
Та… вже виросли крила-сини.

Весняні розправити крила,
Красивою птахою буть,
Та сріблом коса вже покрилась,
То весна вже минула… мабуть.

Я хочу весною ще бути,
Веселка в душі щоб жила,
Де зілля таке роздобути?
Бо стежка з весни повела.

05.05.2020 р.
© Королева гір Клавдія Дмитрів

           ***

Побудь іще весною, Королево,
І не одну весну у світі цім побудь!
І світлом сяйним, наче ніччю мева,
Освітлюй іншим радістю їх путь.

У цім є суть! Життя твоє жагуче,
Веселкою хай квітне кожен день!
Поезії душею ти озвучиш,
Поллється музика Божественних пісень.

 07.05.2020 р.

© Григорій Васянович, 2020


ПОБУДУ ВЕСНОЮ

( Відповідь на відповідь Г. Васяновича )

Побуду ще ВЕСНОЮ, обіцяю,
У цьому навіть сумніву нема,
Бо головне – таке бажання маю,
Душа моя весняна недарма.

Неначе мева, буду я кружляти
І цінувати кожен мій політ,
ВЕСНОЮ буду, друже, розквітати
І тішити собою буду світ.

З ВЕСНОЮ я душею веснянію,
Тому так до душі мені ВЕСНА,
А з ЛІТОМ  я, як жито, половію,
І пісня у душі ще голосна.

Та й ОСІННЮ я бути ще не хочу,
Туди я встигу з ЛІТА прямувать,
Красу весняну залишити хочу
І нею все навколо напувать.

Але про ЗИМУ я не забуваю –
Не кожному судилось стріть її,
Та поки що ВЕСНОЮ я буяю
І квітну, як веснянії гаї.

Озвучую поезію душею,
І музика Божественно звучить.
Буваю  світанковою зорею,
Струна душевна зовсім не мовчить.

І світлом сяйним хочеться побути,
І радістю освітлювати путь,
День веселковий защораз відчути…
Життя жагуче… Мабуть, в цьому й суть!

Бажання буть ВЕСНОЮ є нестерпне
І квітнути багато ще років,
Воно якесь бездонне, невичерпне
В палітрі всіх весняних кольорів.

15.04.2021 р.


© Королева Гір Клавдія Дмитрів